надійсь
Смотреть что такое "надійсь" в других словарях:
надійсь — вставне слово мабуть незмінювана словникова одиниця розм., арх … Орфографічний словник української мови
надісь — наді/йсь, вставн. сл., розм., заст. Уживається для підсилення достовірності висловленого у знач.: мабуть, певно, можливо … Український тлумачний словник
здаватися — I здаю/ся, здає/шся, недок., зда/тися, зда/мся, здаси/ся, док. 1) Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким , чим небудь і т. ін. || Відступати перед труднощами,… … Український тлумачний словник
хрещення — і хри/щення, я, с. 1) Релігійний обряд, що його відправляють над новонародженими або дорослими на знак прилучення їх до християнської церкви. || перен. Перше вирішальне випробування в якійсь справі, в якійсь галузі діяльності. Бойове хрещення. 2) … Український тлумачний словник
сидіти — джу/, ди/ш, недок. 1) Перебувати в положенні, за якого тулуб розміщується вертикально, спираючись на що небудь сідницями (про людину). || Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з обставинними словами, що вказують на його характер, особливості).… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
працювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися… … Український тлумачний словник
пробігати — I проб ігати а/ю, а/єш, док. 1) неперех. Бігати якийсь час. 2) перех., розм. Бігаючи, пропустити, упустити що небудь. II пробіг ати а/ю, а/єш, недок., пробі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) неперех. і рідко перех. Бігом прямувати, простувати звідки… … Український тлумачний словник
розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
